Der erste Brief des Paulus an die KorintherKapitel 10 |
|
1 Ich will |
|
2 und |
|
3 und |
|
4 und |
|
5 Aber |
|
6 Das |
|
7 Werdet auch |
|
8 Auch |
|
9 Lasset uns aber auch |
|
10 Murret |
|
11 Solches |
|
12 Darum wer, sich lässet dünken |
|
13 Es hat |
|
14 Darum |
|
15 Als |
|
16 Der gesegnete |
|
17 Denn |
|
18 Sehet |
|
19 Was |
|
20 Aber |
|
21 Ihr |
|
22 Oder wollen |
|
23 Ich |
|
24 Niemand |
|
25 Alles was feil ist |
|
26 Denn |
|
27 So aber |
|
28 Wo aber |
|
29 Ich sage |
|
30 Denn |
|
31 Ihr esset |
|
32 Seid |
|
33 gleichwie |
1-е до коринтянРозділ 10 |
|
1 |
|
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, |
|
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну, |
|
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос! |
|
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“. |
|
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони. |
|
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“. |
|
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі. |
|
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули. |
|
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля. |
|
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. |
|
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! |
|
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її. |
|
14 |
|
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я. |
|
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового? |
|
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. |
|
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́? |
|
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? |
|
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали. |
|
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського. |
|
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього? |
|
23 |
|
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього! |
|
25 їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, — |
|
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“! |
|
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. |
|
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! |
|
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим? |
|
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я? |
|
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть! |
|
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій, |
|
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони. |
Der erste Brief des Paulus an die KorintherKapitel 10 |
1-е до коринтянРозділ 10 |
|
1 Ich will |
1 |
|
2 und |
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, |
|
3 und |
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну, |
|
4 und |
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос! |
|
5 Aber |
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“. |
|
6 Das |
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони. |
|
7 Werdet auch |
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“. |
|
8 Auch |
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі. |
|
9 Lasset uns aber auch |
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули. |
|
10 Murret |
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля. |
|
11 Solches |
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. |
|
12 Darum wer, sich lässet dünken |
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! |
|
13 Es hat |
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її. |
|
14 Darum |
14 |
|
15 Als |
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я. |
|
16 Der gesegnete |
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового? |
|
17 Denn |
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. |
|
18 Sehet |
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́? |
|
19 Was |
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? |
|
20 Aber |
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали. |
|
21 Ihr |
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського. |
|
22 Oder wollen |
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього? |
|
23 Ich |
23 |
|
24 Niemand |
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього! |
|
25 Alles was feil ist |
25 їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, — |
|
26 Denn |
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“! |
|
27 So aber |
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. |
|
28 Wo aber |
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! |
|
29 Ich sage |
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим? |
|
30 Denn |
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я? |
|
31 Ihr esset |
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть! |
|
32 Seid |
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій, |
|
33 gleichwie |
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони. |